Народилася в 1952 році в старовинному місті Саліканську на річці Камі. Урал—місце її народження, але з 1961 року жила в Казахстані. Рано залишилася без батьків і потрапила з 4-ох років у дитячий. Закінчила 8 класів, працювала на будівництві підсобним робітником. У 1969 році закінчила будівельне училище в м. Кустанаї. Тут вперше почала друкувати свої вірші та новели в газеті “Трудовые резервы”.
Але закінчивши навчання, муляром-штукатуром не працювала. Із Казахстану переманила її сестра в м. Гомель. Була робота на заводі, комбінаті—різні посади. У Гомелі вийшла заміж і жила до 1984 року. Згодом, переїхала до Городні, на рідні місця чоловіка. Працювала на “Агаті” до закриття заводу. А стала безробітною, то переїхала в с. Дроздовицю як дачниця. Тут запропонували посаду художнього керівника будинку культури. Надія Михайлівна натхненно взялася до роботи: організувала фольклорний ансамбль та у власноруч відремонтованій старій будівлі дільничної лікарні (ось де згодилась будівельна професія) організувала й відкрила дитячий культурно-розважальний центр “Полуничка”.
Продовжує писати вірші. Її поезія—це світ жінки, закоханої в життя з усіма його появами. Її вірші адресовані і дорослим, і дітям.
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
