Група «Dust Head» цьогоріч представляє м.Городню на Всеукраїнському музичному фестивалі «Червона рута». Обласний відбірковий тур у Чернігові хлопці пройшли достойно, посівши призове друге місце. Наша розмова - з фронтменом групи Денисом Ільєнком.

— Отже, чому власне «Dust Head» («Пилова голова») ?
— Це такий образ. Уявіть таку собі голову, скуйовджену, патлату і вкриту пилом... думок. Кожен рух такої голови призводить до того, що хмари пилу утворюють 8 косих променях сонця цілу низку химерних образів, які постійно змінюються, немов наші думки, ідеї, бажання. Такі примхливі емоційні переживання ми і намагаємось якось зафіксувати за допомогою музики та віршів. Але пісня також мінливий образ - у кожного своя асоціація, свої переживання, які також минуть, але, можливо, лишать свій слід.

— У якому стилі ви граєте, до яких жанрів близькі у свої творчості?
— Загалом ми ще перебуваємо у пошуках так званого стилю, але те, що у нас вже є, створено як синтез пост-гранжу та блюз-року. Простіше - меланхолійну тишу та спокій блюзу ми розбавили більш ритмованим та інтенсивним настроєм року. До того ж тематика наших творів переважно піднесено-оптимістична.

— З чого все почалось?
— Як у всіх. Завжди знайдеться троє-четверо хлопців, яким захочеться щось таке зіграти. Особливо цікаво, коли грати хочеться щось принципово схоже, однаково близьке для всіх.

— Отож, «Dust Head» це...
— Юрій Бондарець — бас-гітара, Сергій Бенедик — гітара, Сергій Сметанін — барабан, він, до речі, і придумав нам назву, і ваш покірний слуга — вокал та гітара.

— Як ви потрапили на «Червону руту»?
— На фестиваль ми потрапили завдяки зусиллям директора районного будинку культури Олени Євгенівни Биховець. Взагалі у рок-програмі, окрім Прилук, Ніжина та Чернігова, з інших районів була представлена лише Городня.

— З яким настроєм та сподіванням ви Ухали у Чернігів?
— Чесно кажучи, на якісь там місця не сподівалися. Скоріше їхали за принципом «на людей подивитись — себе показати». Приїхавши, втратили сподівання зовсім, бо виступати на конкурсній сцені випало першими, а на перших, як відомо, ще налаштовують апаратуру. Тож перша наша пісня «не звучала». Зате на другій і третій, як виявилось, ми відігрались. Лише по обіді нам повідомили результати. Ми з подивом дізнались що потрапили на другу сходинку і вже з новим натхненням відіграли свою пісню «Шукати себе» ввечері на гала-концерті. Та й настрій у залі був зовсім іншим. На вечірню програму фестивалю зібралось чимало молоді, зал був вщент заповнений глядачами, і атмосфера вже була не нервово-конкурсна, а піднесено-святкова.

— Що далі? Які ваші плани на майбутнє? Сподівання?
— Восени відпрацюємо у фіналі «Червоної рути» у Києві. Пісня вже затверджена. Щодо творчості та планів - будемо так само збиратись гуртом, грати, експериментувати. Бо не можна ховати в собі бажання та прагнення досягти мети. Більшість людей, що вагаються, крадуть у світу дуже багато потенційно можливого, прекрасного. Тож не треба цього боятися!

Подумки я погодився з Денисом. Дійсно, треба чогось-таки прагнути, і не лише подумки. Щось робити. Сьогодні я взяв інтерв"ю у цих хлопців - можливо, перше, можливо, у всесвітньо відомого гурту в майбутньому...

Джерело: "НГ".

Интересно. это не тот Денис, который раньше играл в "Wild Cats"?
Была такая группа в Городне в годах 1997-2001.